ОЛЕГ МИКОЛАЙЧУК-НИЗОВЕЦЬ
Журналіст, драматург, кіносценарист. Народився на Луганщині, киянин. Закінчив Київський Націоналний Університет імені Т.Шевченка. Працював редактором в газетах, журналах, на телебаченні «ICTV» та «5 каналі». Вчений секретар НЦТМ імені Леся Курбаса.
Автор екранізованих кіносценаріїв «Видряпатися на попа» та «Український Соломон», виданої окремою збіркою кіноповісті «Дикі попи» (у співавторстві). Друкувався в антологіях молодої драматургії «У чеканні театру» та «У пошуку театру». Драматичні твори видавалися у збірках «Страйк ілюзій», «Потойбіч паузи», «УСД», «13 сучасних українських п’єс», «Таїна буття», «Майдан. До і після» тощо. Постановки п’єс «Ассо та Піаф», «Дикий мед у рік Чорного півня», «Зніміть з небес офіціанта», «Останній зойк матріархату», «Територія Б» здійснювалися в кількох містах України і за кордоном, зокрема, в Білорусі (Мінськ), Словаччині (Пряшев) та США (Чикаго). Твори перекладалися і публікувалися у Македонії, Сербії, перекладалися польською, французькою, англійською мовами. Лауреат та переможець фестивалів та конкурсів: І премія на фестивалі сучасної української драми, фестивалю «Teatr on-line» у Білорусі, конкурсу радіоп’єс «Відродимо забутий жанр», «Коломийські представлення», конкурсів «Золоті оплески» та «Коронація слова». Член журі літературного конкурсу «Кальміюс». Член НСПУ, член Ради Конфедерації драматургів України.
А М А З О Н О М А Х І Я, АБО ОСТАННІЙ ЗОЙК МАТРІАРХАТУ ©
(Трагікомедія на дві дії)
Дійові особи:
Чоловічі ролі – 8.
Жіночі ролі – 6.
«…Величний ПАРФЕНОН в АФІНАХ з чотирьох сторін прикрашений метопами з рельєфами: горельєфи на метопах східного фасаду зображають гігантомахію — битву богів і титанів; метопи північного фасаду змальовують падіння Трої; сюжет південного метопа — битва легендарного племені лапіфів із кентаврами; західний фасад присвячений АМАЗОНОМАХІЇ — МІФІЧНІЙ БИТВІ АФІНЯН ТА АМАЗОНОК…» Саме про це протистояння ця п’єса.
А С С О Т А П І А Ф, А Б О Щ Е О Д И Н Т О С Т — З А М Е Р М О З А! ©
Чоловічі ролі – дві.
Жіночі ролі – дві.
Тема створення чоловіком жінки на свій смак загалом не нова у мистецтві. І як засвідчує досвід, спілкування деміурга з власним творінням, особливо вдалим, є завжди драматичним. Ассо залишає у минулому дружину, роботу, фінансову стабільність заради первісної, потужної потреби творчості – потреби виліпити нову істоту із, здавалося б, пластичного матеріалу – вуличної співачки Едіт. Але оживлена Галатея несподівано вислизає із рук свого творця.
Друкувалася в антології молодої драматургії «У пошуку театру». Здійснені постановки у Вінницькому музичному драматичному театрі ім. М. Садовського та Київському театрі Сузір’я.
драма на дві дії
Дійових осіб – 7.
Чоловічих ролей – 3.
Жіночих ролей – 4.
Вердикт лікарів – хвора на онкологію Квітка Цісик зможе прожити ще максимум три місяці. Саме цей період життя співачки і зазначений в п’єсі. Родичі та друзі радять їй, як максимально корисно використати залишений долею час. Найбільше наполягають на тому, аби вона поборолася за незаконно відібрану премію «Оскар»… Проте Квітка вирішує записати альбом українських пісень, засвідчивши таким чином любов до далекої України. Разом з тим їй сняться дивовижні сни, де вона зустрічається з незнаною досі художницею.
Після зазначених лікарями трьох місяців – Квітка на диво усім прожила майже сім років і записала ще один диск українських пісень.
Офіціант згадує свої амурні історії. Згадує клієнтом в ресторані, коли в нього за спиною стоїть також офіціант. Один офіціант подає клієнту каву, інший – подає жінок на прикрашених зеленню тацях. Хоча для нього вони просто ляльки. Однак ми не будемо забувати: якщо занадто довго гратися ляльками, то високою є ймовірність стати іграшкою в руках Когось…
Чоловічих ролей – дві.
Жіночих ролей – сім ляльок (ляльки можуть стати актрисами).
П’єса була поставлена у Білоцерківському драмтеатрі імені Панаса Саксаганського, а також у Мінському національному театрі імені Янка Купала, де стала лауреатом Міжнародного фестивалю театрального мистецтва «Театр On-Line» у Білорусі.
Територія Б, або Житіє у приймах та інші принади сімейного буття… ©
Побутова комедія. У двох сусідських квартирах старенької хрущовки живуть молоді сім’ї: тільки в одній збіднілі інтелігенти, а в іншій – зморені нестатками люмпени. Одні мріють про високі заробітки за кордоном, інші - про квартиру своїх сусідів. Крім мрій про світле майбутнє їх об’єднує ще те, що в обох квартирах зяті перебувають на пташиних правах, відчуваючи всю гіркоту чоловічого життя в приймах.
Чоловічих ролей – чотири.
Жіночих ролей – чотири.
Друкувалася в збірці «У чеканні театру». Здійснена радіопостановка на каналі республіканського радіо «Культура». Ставилася у театрах України, Словаччини (Пряшев) та США (Чикаго).